🧯 110 квартир за два роки: родина Комарницьких могла відмити 440 мільйонів через київську нерухомість

🧯 110 квартир за два роки: родина Комарницьких могла відмити 440 мільйонів через київську нерухомість

Журналісти викрили ймовірну схему відмивання коштів, до якої причетні колишній депутат Київради Денис Комарницький та його дружина Ірина. За даними реєстрів, лише у 2016–2018 роках подружжя встигло купити та перепродати щонайменше 110 квартир у Києві, заробивши на цьому понад 440 мільйонів гривень.

Як з’ясувалося, житло продавалося майже одразу після купівлі — протягом кількох днів або тижнів. Фактичного проживання чи ремонту у квартирах не було. Частина угод оформлювалась на пов’язані фірми або підставних осіб.

«Це бізнес. Без коментарів», — коротко відповіла журналістам Ірина Комарницька.

Усе це має ознаки системного ландромату: спочатку купівля квартири за готівку, потім перепродаж з банківським переказом — і ось уже сумнівне походження грошей легалізовано.

За інформацією з відкритих джерел, Комарницький не мав офіційних доходів, які б дозволяли вести подібну активність. Натомість його пов’язують із неформальним контролем над розподілом бюджетних коштів у столиці, зокрема у сфері будівництва та благоустрою.

У схемі фігурує обмежене коло одних і тих самих нотаріусів, а також знайомі забудовники, що може свідчити про змову або попередню домовленість.

Експерти з фінансового моніторингу вказують: така кількість операцій за короткий проміжок часу без уваги з боку ДПС чи НАБУ — ознака тотальної бездіяльності або прикриття з боку силовиків.

На момент публікації правоохоронні органи не коментували цю інформацію. Якщо вона підтвердиться, Комарницькі можуть стати фігурантами справи про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).

ДАК "Автомобільні дороги України" призначила двох нових членів правління

АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" оголосило про зміни у складі правління. 05.02.2026 року наказом голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до правління компанії увійшли двоє працівників апарату.

Справа Брайченка: чотири роки слідства та відсутність доказів

Суд застосував до Володимира Брайченка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 квітня 2026 року. Справа перебуває на стадії досудового розслідування вже чотири роки. Підозру Брайченко вручили лише нещодавно.